ВНУТРІШНІЙ ФРОНТ: ЯК ВБЕРЕГТИСЯ ВІД ПІДСТУПІВ ВІЙНИ
Другий місяць війни… Усе ще вчимося приймати обставини непереборної сили, дивитися їм у вічі й жити далі. Стало очевидним, що стратегія уникання тільки шкодить, відтягує час, робить беззахисними перед обличчям правди. Вона так само шкідлива, як і постійний моніторинг новин, «залипання» в мережі. Сьогодні FASHIONISTA ділиться порадами психологів, що допоможуть вберегтися від підступів війни, діяти в своїх інтересах та інтересах України.
Головне, що слід пам’ятати людям, які нині у відносній безпеці, в тилу: наша головна зброя – контроль над тривогою, уміння знаходити баланс. Веселі гірки емоцій все ще з нами – від ейфорії до паніки, від збудження до страху й завмирання. Важливо більшу частину часу залишатися десь посередині.
Найпростіше, що можна зробити, – максимально точно і повно описувати свої переживання, проговорювати їх, відзначати відтінки й насиченість. Лють, зневага, відчай тощо – розширюйте свій словник.
Пам’ятаємо: я – це не мої думки чи пориви, я обираю свою поведінку. Коли відчуваєте, що накриває тривога, підступає паніка, перемикайтеся на рівень тіла через:
-
- температуру: охолодіть обличчя і кисті рук;
-
- напруження м’язів усього тіла (вдих) і розслаблення (видих);
-
- помірні фізичні вправи: психологічне збудження компенсуємо фізичною втомою;
-
- дихання: робимо його повільнішим і глибшим; видих довший за вдих вдвічі.
Інколи може знадобиться весь арсенал інструментів, а деколи буде достатньо й одного-двох.
Поділитися чимось ми здатні тільки тоді, коли наповнили себе. Аби не стати тягарем для рідних, не відтягати на себе цінні ресурси волонтерів і держави, а залишатися дієздатними й корисними для суспільства, турбуйтеся про себе через:
-
- дотримання рутини: сон, рух, їжу і воду, роботу, відпочинок;
-
- турботу про тіло. Важливо дбати про зовнішність, інакше можна потрапити до замкненого кола: погано почуваюся – не дбаю про себе – почуваюся ще гірше. Щоденний душ, вимита голова, акуратні нігті й чисті речі – програма мінімум;
-
- помірне споживання новин. Залишайтеся в режимі реального часу, слідкуйте за новинами – це дасть змогу приймати реальність, проживати її, підлаштовуватися. АЛЕ! Оберіть достовірні джерела інформації, визначте час, коли читатимете або дивитиметеся їх. До прикладу, 2–5 хвилин щогодини. Лежати цілий день на дивані й скролити стрічку новин – гірше, що ви можете робити;
-
- допомогу іншим, тим, хто тепер у скрутнішому становищі чи залежить від вас. Через допомогу ми рятуємо і себе, наповнюємося сміливістю й відвагою;
-
- складання найпростіших планів і їх виконання – дає відчуття контролю над своїм життям і не дозволяє скотитися в «режим жертви»: від мене нічого не залежить, я безсильна;
-
- природні портали – сонце, вулиця, концентрація на квітах, хмарах, деревах, птахах. Спостерігаємо за ними – пора нині сприяє;
-
- жарти і сміх. Про цілющу силу гумору писав ще Віктор Франкл. Люди в концтаборах жартували й рятували себе від передчасної смерті духу. Меми й анекдоти про ворога нині більш ніж доречні;
-
- вивчення чогось нового (віршів, мови, нової дисципліни) – важливо робити щось, не спрямоване на виживання. Знайдіть для цього бодай трохи часу.
І наостанок: не виснажуйте себе почуттям провини. Не працюйте на ворога! У кожної з нас свій фронт. Вас на довго не вистачить, якщо нехтуватимете сном, своїми потребами, з’їдатимете себе докорами сумління. Навіть після перемоги нам знадобиться все наше завзяття й наснага, аби відбудовувати Україну. Тож не підштовхуйте себе до провалля – піклуйтеся про себе. Все буде Україна!