ОСОБИСТІСНІ МЕЖІ: ЩО ВОНО ТАКЕ І ЯК ЇХ БУДУВАТИ

Турбота про інших без шкоди собі і, навпаки, піклування про себе без шкоди іншим – так FASHIONISTA спрощено описала б здорові особистісні межі. Вони надважливі для хороших стосунків – удома, на роботі чи будь-де ще. Розповімо про них ще більш докладно.

Ідеальні особистісні межі гнучкі, змінюються як від зовнішніх обставин, так і нашого внутрішнього стану, з ними ми можемо:

• - захистити себе і вчасно сказати «ні»;

• - звертатися по допомогу, з проханнями, коли їх потребуємо;

• - бережно підтримати іншу людину, дати конструктивний зворотний зв’язок;

• - легко відкриватися до нового і бажаного досвіду;

• - контролювати свої пориви і не зазіхати на чужі межі;

• - адаптуватися до змін;

• - вирішувати конфлікти тощо.

Звучить прекрасно! Та й хотілося б не тільки стати такою людиною, а й перебувати в колі таких. І тут важливо тримати на згадці два моменти:

 - ідеальні межі – це не конкретна точка, до якої можна прийти і в ній залишитися. Це напрямок руху, якого варто триматися, коли ми обираємо турботу про себе;

 - робота над чужими межами – не наша відповідальність. Ми обираємо тільки власну «прикордонну політику», в разі потреби – захищаємо СВОЇ межі.

З чого ж почати? Захист своїх меж починається з усвідомлення: а де вони проходять? Це перший крок, аби навчитися дбати про себе і не бути «загарбницею» щодо інших. Адже в переважній частині випадків погане відчуття своїх меж призводить до порушення чужих.

Тож, по-перше, зробіть крок назад і спробуйте глянути на конкретну ситуацію збоку. На своєму місці уявіть близьку людину. Часто щодо себе нам зорієнтуватися важко, а от щодо іншого – куди легше.

По-друге, прислухайтеся до емоцій. Не піддавайтеся їм одразу, а поважайте їх і фіксуйте, як сигнал. Дуже часто гнів – це індикатор того, що наші межі порушують.

По-третє, якщо з емоціями важко, звертайте увагу на реакції в тілі. Скутість, напруга, інші тілесні реакції не беруться з порожнього місця і не минають безслідно. Вони тісно переплітаються з нашими думками і діями.

По-четверте, подумайте й складіть перелік того, що порушує ваші межі, а що для вас прийнятно. Продумайте свої дії і слова на випадок котрогось із пунктів.

По-п’яте, найбільш глибоке – усвідомте свою ідентичність. Питання «хто я?» може загнати в кут, але важливо відповісти собі на нього. Наша ідентичність проявляється в різних сферах: Я-професіоналка, Я-партнерка, Я-мама і т. д. Чим краще ці «Я» сформовані, тим важче нас зачепити в конкретній сфері. І що важливо: прокачуючи межі, ми зміцнюємо свою ідентичність.

Як позначити свої межі? Ідеальний час, аби посадити дерево, був 20 років тому. Другий ідеальний час – сьогодні. Важливо вчитися позначати, де проходять ваші межі. Якщо ви раніше цього не робили, нічого. Навчитеся! В ситуаціях, коли на «вашу територію» завуальовано чи нахабно вдираються:

1. Проговоріть все. Скажіть, з чим ви відмовляєтеся миритися, що для вас неприємно і неприйнятно. Чесно і відверто, без брехні, як з іншою людиною, так і з собою. Озвучте наслідки, які настануть, якщо людина не змінить своїх дій.

2. Якщо слів виявилося недостатньо, встановлюєте дистанцію. Вона може бути як фізичною, так і у формі припинення комунікації.

3. Будьте послідовними: ви озвучили можливі наслідки – дотримуйтеся їх. Тому так важливо усвідомлювати, «хто я», «де моє», «що для мене добре, а що – ні», а вже далі доводити справу до кінця.

4. Якщо це стосунки, які не можна так просто розірвати (до прикладу, робочі), встановлюйте часові рамки. Рішуче і наполегливо. Якщо ви не готові втратити цю роботу, але і не є собі ворогом, чітко розділяйте робочі години й особистий час.

Звісно, коли ви тільки почали працювати над відбудовою особистісних меж, стикатиметеся з нерозумінням, у тому числі й з боку найближчих. Але будьте послідовними і вірними собі. А на майбутнє візьміть за правило: домовлятися про все «на березі».

В Україні другий рік точиться загарбницька війна. Ворог прагне відібрати не тільки наші землі, а й ідентичність. Оговтавшись від першого шоку, ми живемо далі. І так важливо, аби кожна з нас на мікрорівні вміла будувати і відстоювати власні межі, не дозволяючи нікому зазіхати на них. Цеглинка до цеглинки – будувати здорове суспільство вільних і сильних людей. FASHIONISTA переконана: починати завжди слід із себе.

Все буде Україна!